У США на початку ХХ століття дітей відправляли поштою за тарифом для курей

На початку ХХ століття в США можна було відправити дитину поштою: послуга коштувала менше долара, що дешевше за квиток на потяг, і при цьому пошта сама дбала про живу посилку.

У США на початку ХХ століття дітей відправляли поштою за тарифом для курей

Дитину "упаковували" в особливу поштову сумку, ставили на її одяг штамп і посилку доставляли за місцем призначення. Під час шляху за дитиною доглядали поштові кур'єри. Потім, звичайно, послугу заборонили, але декількох дітей таким чином вдалося відправити до родичів.

У 1913 році в США вийшов «Закон про пошту», який став гарним стимулом для економіки країни. Американці змогли купувати поштою продукти, одяг, зерно, тютюн і ліки, а посилки тепер доставляли до самого будинку одержувача. Але законодавці продумали не всі деталі, чим і скористалися деякі економні хитруни.

Пошта зобов'язувалася доставляти до одержувача не тільки тендітні продукти, а й живність вагою до 50 фунтів (22,68 кг). Це було зроблено для того, щоб мешканці сіл могли відправляти поштою домашню птицю, але формально умови підходили і для маленьких дітей.

У січні 1913 року місіс і містер Боджі з Глен-Есте, Огайо, сільською поштою відправили посилку на адресу Луї Боджі. Пересилання обійшлася їм в 15 центів, сплачених за поштову марку, при цьому вантаж був застрахований на 50 доларів. Вантажем виявився онук Луї Боджі: батьки вважали, що відправити дитину поштою вийде дешевше, ніж самим довезти його до бабусі.

Це був перша, але не остання дитина, надіслана поштою. 27 січня 1913 року місіс і містер Савіс з Пайн Холлоу, Пенсільванія, відправили посилку зі своєю дочкою на адресу Джеймс Байєрлі з Шарпсвілла в тому ж штаті. Дівчинку в той же день  доставили одержувачу, пересилання обійшлася батькам в 45 центів.

У тому ж 1913 року практику спробували скасувати, вказавши на те, що діти не є ні бджолами, ні жуками - єдиними живими істотами, дозволеними до поштової відправки.

19 лютого 1914 роки батьки п'ятирічної Мей Персторф зі штату Айдахо відправили дівчинку поштою в гості до бабусі - та жила в 73 милях від них в Орегоні. Дівчинка важила менше допустимої норми, тому посилку відправили по курячому тарифу, заплативши всього 53 цента.

У 1914 році головний поштмейстер США генерал Альберт Сідней Берлізон випустив указ, що забороняє  приймати для пересилання дітей. Правда, кільком сім'ям це не завадило відправляти посилки з немовлятами. 1915 рік став рекордним за пересиланням дітей.

Схоже, останнім подібним випадком було пересилання трирічної Мод Сміт: дівчинку повернули від бабусі з дідусем до матері - Селін Сміт з Кентуккі, і ситуація потрапила під поштове розслідування.

13 червня 1920 року поштове управління строго заборонило відправляти дітей поштовою службою. З того часу подібні випадки не повторювалися.